Отримання знань
дистанційна підтримка освіти школярів
ПОВСЯКДЕННЕ ЖИТТЯ. УРБАНІЗАЦІЯ
Урбанізація - процес зосередження населення й економічного життя у великих містах та зростання ролі міст у розвитку суспільства. Урбанізацію у XIX ст., визначила низка чинників.
Зростало населення внаслідок промислової революції. Продовжувала знижуватися смертність, підвищилася народжуваність. З 1800 по 1850 р, населення Європи збільшилося з 187 до 266 млн. чоловік.
В умовах перенаселення села й у зв'язку із запровадженням нових технологій селяни їхали до великих міст. Через скорочення ремісничого виробництва й дрібної торгівлі занепадали невеликі містечка, мешканці яких також поповнювали населенні великих міст.
На зростання міського населення країн Західної Європи й США істотно впливала еміграція з менш розвинутих країн.
 |
Наприклад з 1851 року в Великій Британії більше городян, ніж сільських жителів. Села пустіють за рахунок великих індустріальних і торгових міст. В 1801 лише Лондон нараховує понад 100 000 жителів; в 1851 році таких міст уже десять, в 1881 - двадцять. Лондон приваблює сільських жителів з півдня Англії, ірландців, шотландців та іноземців, приймаючи щоденно по 300 нових жителів. З 900 000 жителів в 1801 населення Лондона доходить до 2 400 000 в 1851 і сягає 6 500 000 в 1901 році. Лондон поглинає спочатку сусідні райони на півночі і на сході, а потім, після 1860, райони в нижній течії Темзи. В ті часи Лондон - найбільше місто світу.
Міста - ці «воронячі гнізда», де, як стверджував Діккенс, «жодна людська істота не може бути чистою або доброю, тверезою або задоволеною, де жодне дитя не може народитися, не будучи зараженим або споганеним, починаючи з першого свого подиху», дають притулок тим, що прийшли сюди з сіл. Приплив цих знедолених робить необхідним будівництво житла, що дуже вигідно для підприємців. У робітників завжди знайдуться копійки, щоб зняти халупу, де вони туляться по декілька чоловік, або в Іст-Енді, в нижній течії Темзи, або поряд з прекрасними багатими особняками у Вест-Енді.
 | Змінився вигляд великих міст: будинки стали вищими, вулиці прямішими й ширшими. Багаті буржуа стали будувати в центрі міст великі житлові будинки. В них було багато кімнат різного призначення: вітальні, спальні, їдальні. Для облаштування кімнат стали застосовувати дерев'яні панелі, шпалери, ще в XVIII ст. з'явилася мода на паркет, Збільшилися розміри вікон, у приміщеннях будувалися каміни. |
Бідняки, представники пролетаріату (пролетаріат - соціальна група, представники якої позбавлені власності на засоби виробництва; основним джерелом засобів для життя пролетарів є продаж власної робочої сили, вони стають найманими робітниками) жили в нетрях, де не було каналізації, був голод, заразні хвороби. Деякі багаті підприємці-філантропи будували будинки для бідних. Наприклад, у 1887 р. у Лондоні були побудовані так звані «будинки Ротшильда», які заселялися лондонською біднотою й іммігрантами зі Східної Європи.
 | Великою проблемою міст на початку століття була відсутність каналізації. На верхньому малюнукві перехожий запитує чи йде дощо. Насправді добре видно, що дама з другого поверху виливає на вулицю вміст нічного горщика. Так що і в Європейських столицях вулиці середини століття не були едемом. Щоб перебратися через вуулицю заможні дами потребували допомоги двірника, який підкладав для них спеціальні містки. За окрему плату зрозуміло. |
Вуличний рух в Лондоні має свій час пік - вранці, оскільки, як свідчить Діккенс, «вози всіх розмірів і видів чіпляються один за одного і перетворюються на одну велику рухому масу, подібну до потоку». Для швидшого переміщення деколи переважно узяти човен на Темзі, чим сісти в кеб або диліжанс. У натовпі - кишенькові злодії. Француз Гюстав Доре у 1870 р. зобразив цю сценку з лондонського життя.
Росія. З настанням "століття прогресу", як любили іменувати XIX століття, число роздрібних покупців харчових продуктів значно зросло. Адже суспільство мало потребу у все більшій кількості фахівців - інженерів, вчителів і лікарок. Вносила свій вклад і численна російська армія, яка поповнювала міста своїми відставниками, включаючи офіцерів, що не мали маєтків, і нижніх чинів, за довгі роки служби відвиклих від селянського життя і не бажали до неї
 |
Якщо виключити імпортні продукти - сири і консерви, виробництво яких в Росії роками не покривало попиту, а також чай, кава та інші, як їх тоді іменували, колоніальні товари, то дорога всієї останньої провізії вітчизняного походження на столи підданих Російської імперії починалася на базарах. Для овочів і фруктів в багатьох крупних містах існували не менш крупні оптові базари, серед яких виділялося своїми розмірами і об'ємом московське Болото, - базар на Болотяній площі.
Туди баржами привозили кавуни з Астрахані, огірки і картоплю з інших приволзьких міст, доставляли фрукти і овочі з підмосковних сіл. На краю Болота йшла жвава торгівля квашеною капустою, без якої, особливо в пісні дні, не можна було уявити собі російського столу. Тут панували свої закони. Жаданний товар продавали відрами, але жодних проблем у зв'язку з цим не виникало. Вважалося, що міщанам і найнятим в більш менш заможну сім'ю куховаркам сам бог велів носити такі вантажі. А до послуг жінок, що самостійно ведуть господарство, на ринку завжди були носильники, які за гріш бралися доставити покупки до будинку.
У квартиру за невелику плату їх вносив двірник. Причому навряд чи б знайшлося місто в Російській імперії, за виключенням хіба що найдрібніших і глухих, де б не працювали торговці-рознощики. У столицях же їх налічувалося стільки, що уявити собі міський пейзаж без рознощиків було просто неможливо. Сенатор А. Ф. Коні, наприклад, так описував Санкт-Петербург: "На вулицях повно рознощиків з лотками, що вільно зупиняються для торгівлі іграшками, збитнем, моченими грушами, яблуками. Перед Гостиним двором і на кутах мостів стоять продавці калачів і саєк, дешевої ікри, рубців і вареної печінки. В деяких на головах лотки з товаром, великі балії з рибою, лотки з морозивом". При цьому всім без виключення рознощикам заборонялося бути настирливими і ставилося в обов'язок платити міський збір, знаком оплати якого була бирка з номером - її вуличний торговець зобов'язувався носити на грудях.
|
Виберіть передумови урбанізації:
Виберіть наслідки урбанізації:
Виберіть помилкові твердження: